Поняття нерухомості включає в себе земельну ділянку, яка вільна від забудови і поліпшення на неї, при цьому нерозривно пов’язана з ним, та інше майно, віднесене законом до нерухомого. В актах законодавства України є кілька понять того, що таке нерухомість, ці поняття можуть значно відрізнятися один від одного не тільки за формулюванням, але і за змістом. Враховуючи ці суперечності, в книзі для оцінки майна і майнових прав термін «нерухомість» вказано, враховуючи основу міжнародних стандартів.
Визначення має велике значення з усіх боків. В теорії і практиці важливо розрізняти поняття нерухомості як матеріального об’єкта, так і з боку економіко-правових і соціальних відносин. Вони забезпечують особливий порядок розпорядження, даючи їм особливу стійкість прав.
Будь-який з об’єктів зазвичай існує у співвідношенні економічних, соціальних і фізичних властивостей. Виходячи з особливостей випадку, будь-який з них може виступати в ролі основного варіанту.
Виходячи з юридичного рівня, нерухомістю є сукупність приватних і публічних прав, які встановила держава, враховуючи норми вітчизняні та міжнародні. Приватні права можуть бути частковими, неподільними і розділеними, на основі горизонтального і вертикального розмежування майна на: підземні ресурси, поверхню земельних ділянок, споруди на них, а також повітряний простір.