Багатоквартирний будинок – це житловий будинок, в якому знаходиться більше три і більше квартир, що мають самостійні виходи.
У такому будинку можуть розташовуватися нежитлові приміщення, які є окремими об’єктами нерухомості. Допоміжними вважаються приміщення, призначені для побутового обслуговування і забезпечення експлуатації проживаючих. До таких приміщень належать комори, колясочні, шахти ліфта та інше.
Нежиле – це окреме приміщення в будинку, яке не належить до житлового фонду і може бути самостійним об’єктом нерухомості. До прибудинкової відноситься територія навколо будинку, яка визначається на основі відповідних документів у межах земельної ділянки, на якому він безпосередньо знаходиться.
Спільне майно будинку – до такого майна відносяться приміщення загального користування, включаючи несучі та огороджувальні конструкції, а також електричне, механічне та сантехнічне обладнання, яке може знаходитися як всередині, так і зовні будинку.
Як правило, у будинку є керуючий. Це фізична особа, може бути підприємець або суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідно до договору з мешканцями забезпечує утримання будинку в належному стані і дбає про ремонт не тільки будівлі, але і прибудинкової території. Управління здійснюється співвласниками, які виконують обов’язки, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном. Частка кожного співвласника – це частка, яку становить площа нежитлового приміщення або співвласника квартири серед загальної площі квартир у багатоквартирному будинку.