texinventarizacija@gmail.com
texinventarizacija@gmail.com
На сьогоднішній день сертифіковані експерти компанії БТІ АДВОКАТ ПРОВОДЯТЬ ТЕХНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ БУДІВЕЛЬ/БУДИНКІВ/КВАРТИР, ЯКІ БУЛИ ПОШКОДЖЕНІ АБО ЗРУЙНОВАНІ В НАСЛІДОК ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ.
Ми готуємо комплексний пакет документів (звіт, акт про обстеження та реєстрацію у реєстрі), який Вам знадобиться для отримання компенсації за зруйноване майно.
1. Об’єкти обстеження
У ході військових дій на території України зазнала ураження велика кількість об’єктів цивільної та промислової інфраструктури. Зруйновано або пошкоджено приватні і багатоквартирні житлові будівлі, цивільні і промислові будівлі і споруди, об’єкти інфраструктури. Великі збитки понесли окремі родини, приватні і державні підприємства, організації. Від руйнувань потерпають цілі галузі економіки України.
Приблизний перелік об’єктів може виглядати наступним чином:
– об’єкти приватної забудови (житлові будинки, присадибні будівлі і споруди, гаражі,);
– багатоквартирні будівлі (або їх частини, під’їзди, блоки, окремі квартири або кімнати);
– приватні об’єкти у складі міської забудови (наприклад, окремі гаражі або у складі гаражних кооперативів);
– будівлі цивільної інфраструктури (у тому числі лікарні, школи і дитячі садочки, будівлі місцевої влади);
– об’єкти комунікацій цивільної інфраструктури;
– промислові будівлі, як окремо розташовані, так і у складі підприємств (у тому числі адміністративні будівлі, цехи, а також комунікації і мережі водо-, газо-, тепло-, електропостачання, каналізації, вентиляції, кранове та інше підйомне обладнання, елементи шляхопроводів);
– промислові споруди (у тому числі бункери, резервуари, силоси, естакади, башти, димові і вентиляційні труби, очисні споруди, опори повітряних ліній, тощо);
– об’єкти транспортної інфраструктури (дороги, мости, естакади, тунелі, тощо, а також їх елементи на місцевості);
– телекомунікаційні об’єкти (башти, щогли, а також службові будівлі, споруди і мережі).
2. Нормативна база
20 березня 2022 року український уряд Постановою Кабінету Міністрів України №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» [1] затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Зокрема у п. 5 йдеться про втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства, об’єкти незавершеного будівництва, житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення.
Також Постановою Кабінету Міністрів України № 380 від 26.03.2022 р. «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» [2] визначаються умови подання інформаційного повідомлення про пошкоджене/знищене нерухоме майно, способи та процедура його подання. Пунктом 6, підпунктом 2 Постанови №380 визначено, що детальні відомості про нерухоме майно, що було знищене/пошкоджене окрім іншого мають містити дані про тип об’єкта нерухомості, його загальну площу (можливо орієнтовну), а також опис пошкоджень із наведенням фото- та відео- матеріалів.
З метою фіксації руйнувань для ліквідації наслідків бойових дій, визначення шкоди і збитків, відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану стосовно проведення аварійно-відбудовних (аварійно-ремонтних робіт) та інших першочергових робіт з відновлення об’єктів на законодавчому рівні було розроблено низку нових нормативних документів і внесено зміни до існуючих. Основні з них:
– Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (Постанова Кабінету Міністрів України № 473 від 19.04.2022 р.) [3];
– Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (Постанова Кабінету Міністрів України № 474 від 19.04.2022 р.) [4];
– Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва (Зміни згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 423 від 05.04.2022 р.) [5];
– Методика обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів (Наказ Міністерства розвитку громад та територій України №65 від 28.04.2022р.) [6].
Таким чином, завдання щодо збору, фіксації і систематизації необхідних даних вирішуються у рамках проведення технічного обстеження об’єктів. На законодавчому рівні затверджено перелік вимог щодо організації проведення таких робіт, класифікації і обсягу робіт, вимог до виконавців, а також вимог до порядку оформлення результатів робіт, тощо.
3. Технічне завдання
Відповідно до положень чинних документів організація виконання робіт передбачає обов’язкове складання та затвердження з боку замовника і з боку виконавця технічного завдання (далі ТЗ). Відповідно до «Методики…» [6] у технічному завданні зазначаються вхідні дані щодо об’єкту обстеження. Зокрема йдеться про загальні дані стосовно власності, його адреси і призначення. Також у ТЗ по можливості наводяться первинні дані щодо наявності технічної документації, а також основні планово-висотні характеристики. Обов’язково у ТЗ зазначаються умови проведення робіт, стосовно ймовірної необхідності проведення розмінування, розчищення або інших додаткових підготовчих заходів. Важливим є зазначення у ТЗ обсягів робіт, що обумовлені складністю об’єкту, масштабами руйнувань або пошкоджень, а також необхідності поетапного виконання робіт. У ТЗ зазначаються і вимоги до оформлення та надання звітної документації.
Відповідно до «Методики…» [6] у разі, якщо об’єкт за результатами його попереднього огляду віднесено до ІІІ-ої категорії пошкоджень (відповідно Додатку 3 [6]), складання технічного завдання є необов’язковим.
4. Склад робіт і класифікація пошкоджень
Згідно положень п.7 розділу IV «Методики…» [6] (див. табл.) склад робіт «…визначається з урахуванням категорії пошкоджень та галузевої специфіки об’єкта на основі примірного переліку робіт, наведеного у додатку 2 до цієї Методики».
Відповідно додатку 3 «Методики…» [6] визначаються класифікаційні ознаки I-ої, II-ої і III-ої категорій пошкоджень об’єкта.
Виходячи з певної складності об’єктів, неможливості заздалегідь передбачити необхідний комплекс робіт, представляється доречним для окремих об’єктів застосування індивідуального підходу, а також поетапного планування роботи. Йдеться, наприклад, про розділення роботи на об’єкті на окремі ділянки, виконання роботи у дві стадії (попереднє і детальне обстеження).
5. Складність виконання робіт
Під час складання технічного завдання, сторони, що укладають договір на виконання робіт, обов’язково повинні усвідомлювати фактор складності виконання робіт. Цей фактор обумовлений передусім складністю об’єкту, наявністю особливих умов виконання робіт, наявністю технічної документації.
Більшість з об’єктів приватної забудови виконано господарським методом, мають значний термін експлуатації, частіше не відповідають більшості положень чинних будівельних норм. Але у даному випадку складність виконання робіт завдяки незначним розмірам об’єктів не є значною.
Найбільш складними завжди лишаються об’єкти старої забудови, пам’ятки історичної спадщини. Безумовно, що окремі з них можуть мати занадто міцні стінові конструкції, але для покриття і перекриття здебільш застосовано дерев’яні, рідше металеві елементи, що не можуть відповідати протипожежним нормам.
Зрозуміло, що складність виконання робіт безпосередньо пов’язана із ступенем пошкодження (руйнування) об’єкту. Так у разі повного або значного руйнування об’єкту дослідження залишається тільки констатація самого факту без деталізації.
Безумовно, що у разі пошкодження лише елементів опорядження, скління або незначних пошкодженнях елементів покрівлі, мова не буде йти ймовірність пошкодження основних елементів (фундаментів, стін, колон, перекриття і покриття). У разі часткового пошкодження об’єкту дослідження існує висока вірогідність пошкодження і його основних елементів. Але у будь-якій ситуації треба мати на увазі, що вплив зовнішніх факторів на конструкції та будівлі (споруди) може бути не явним, прихованим. Так, вплив енергії вибуху боєприпасу на основи можна порівняти з дією землетрусу, і може спричинити непомітні одразу критичні пошкодження фундаментів, стін, або у пошкодження вузлах їх з’єднань. Вплив дії вогню на протязі значно тривалого часу на будівельні матеріали (у тому числі бетон і сталь) може призвести до значного зменшення несучої здатності конструкцій. Тому важливим є на етапі складання технічного завдання врахування всіх факторів, як ті, що безпосередньо впливають на складність виконання робіт.
Для об’єктів промисловості із небезпечними виробництвами безумовно звертається увага на ці фактори. У даному випадку необхідно звертати особливу увагу на ймовірність руйнування об’єкту, отримання пошкоджень, загибелі працівників, а також на можливі негативні або критичні наслідки для прилеглих територій і їх населення.
6. Залучення фахівців
Роботи з обстеження і оцінки технічного стану відповідно до наведених норм [3 – 6] забезпечується замовником (власником, управителем або уповноваженим органом) шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами, або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.
У великій частині всіх об’єктів, пошкоджених у ході воєнних дій, ними було отримані пошкодження, що не є характерними з огляду на звичайні умови експлуатації. Таким чином професійний і якісний збір матеріалів щодо пошкоджень як окремих елементів і конструкцій, так і об’єкту в цілому, а також якісну оцінку дійсного технічного стану слід очікувати лише від досвідчених фахівців. У разі вибору організації треба звертати увагу на досвід виконання робіт, на наявність відповідних сертифікатів, і зокрема кваліфікаційного сертифіката експерта з технічного обстеження будівель і споруд.
7. Організація виконання робіт з обстеження
Найбільш ефективним вбачається проведення спочатку попереднього обстеження, а у разі необхідності (по результатах попереднього) – детального.
Розділ V «Методики…» [6] розділяє ці два види.
Попереднє обстеження пошкодженого об’єкта проводиться візуально за зовнішніми ознаками (візуальне обстеження) з метою попереднього оцінювання технічного стану, визначення категорії пошкоджень об’єкта, прийняття рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження і уточнення (в разі необхідності) технічного завдання. При проведенні попереднього візуального обстеження огляду підлягають усі відкриті частини конструкцій (елементів) об’єкта, його приміщення, а також прилегла територія – з метою виявлення та фіксації наявних аварійних та інших дефектів і пошкоджень. При цьому виконавцем робіт за необхідності здійснюються відповідні вимірювання геометричних розмірів об’єкта, складання обмірних креслень, схем розташування дефектів та пошкоджень, в тому числі з прив’язкою в натурі, а також фотофіксація. Вимірювання геометричних розмірів та складання обмірних креслень здійснюється із ступенем деталізації, необхідної для визначення обсягів робіт з відновлення, якщо це передбачено технічним завданням. Не допускається проведення обстеження об’єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження.
За результатами попереднього обстеження виконавцем складається звіт, що містить:
– попередній висновок про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта;
– рекомендації щодо необхідності та обсягів основного (детального) обстеження або рекомендацій щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об’єкта (у разі коли проведення основного (детального) обстеження не вимагається ).
Якщо це передбачено технічним завданням, до звіту додаються: відомості дефектів та пошкоджень; схеми розташування дефектів та пошкоджень; фотофіксація дефектів та пошкоджень; обмірні креслення.
Якщо за результатами проведення попереднього обстеження встановлено, що виконання основного (детального) обстеження не вимагається, або якщо це передбачено технічним завданням, до звіту додається акт обстеження (Форма наведена у Додатку 8 «Методики…» [6]), що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта.
У разі виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об’єкта, проводиться основне (детальне) обстеження. Рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження об’єкта приймається замовником разом із виконавцем.
Обстеження проводиться шляхом:
– проведення аналізу дефектів і пошкоджень, які змінили основні проектні та розрахункові характеристики будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), а також за період експлуатації об’єкта;
– визначення фактичних експлуатаційних навантажень і впливів на будівельні конструкції, основи і фундаменти, інженерні мережі і системи об’єкта;
– інструментального визначення параметрів дефектів і пошкоджень, фотофіксації, складення схем їх розташування, а також їх прив’язки в натурі;
– проведення перевірочних розрахунків основних несучих будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, основ фундаментів та об’єкта в цілому;
– проведення аналізу причин виникнення дефектів і пошкоджень;
– узагальнення інформації про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта;
– розроблення рекомендацій щодо можливості подальшої експлуатації об’єкта, проведення наступного обстеження, конструктивних рішень про відновлення та підсилення окремих будівельних конструкцій, загальних висновків.
Визначення складу робіт із основного (детального) обстеження, види інструментальних досліджень та вибір необхідних приладів вимірювальної техніки здійснюється виконавцем із урахуванням мети досліджень, специфіки об’єкта та характеру наявних дефектів і пошкоджень.
За результатами основного (детального) обстеження виконавцем складається звіт, який має містити: відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень; висновок про технічний стан; рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації); принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення) – за потреби; іншу необхідну для обґрунтування висновків та рекомендацій інформацію, в тому числі відомості дефектів та пошкоджень, схеми розташування дефектів та пошкоджень, протоколи інструментальних досліджень, фотофіксація дефектів та пошкоджень, обмірні креслення тощо.
До зазначеного звіту також додається акт обстеження (Форма наведена у Додатку 8 «Методики…» [6]), що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень.