Нерухоме майно – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельних ділянках (їх частини), переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення.
Цивільний кодекс України поділяє всі речі на майно рухоме і нерухоме. Спираючись на ст. 181, ч. 1, до нерухомості відноситься наступне:
- земельні ділянки;
- об’єкти, які розташовуються на земельній ділянці, а переміщення їх неможливо без зміни їх призначення та знецінення.
Крім цього, законодавство поширює поняття нерухомості на морські судна, а також повітряний транспорт, космічні об’єкти та інше майно, яке підлягає державній реєстрації.
Тому при оцінці поняття використовуються два варіанти:
- матеріальний, де є зв’язок речі з земельною ділянкою;
- юридичний, при якому існують умови визнання законом тих чи інших речей, нерухомих за правовим режимам.
При цьому наявність одного з таких критеріїв – вже достатня основа для того, щоб визнати річ нерухомою.
За підсумком, до першого критерію нерухомості можна віднести не тільки земельні ділянки, але і те, що тісно пов’язано з них: житлові будинки, насадження, споруди, будівлі. Юридичний критерій застосовується до речей, які важливі в державному обороті, до них відносяться суду повітряні і морські.
А до рухомих відносяться речі, які можна вільно переміщувати у просторі.