Тепер оскаржити рішення держреєстратора з приводу оформлення майна можна по-іншому

З першого дня цього року набрав сили оновлений Закон України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і відтепер у нас з’явилася нова додаткова можливість при оформленні нерухомого майна оскаржити рішення держреєстратора шляхом звернення до органів Мін’юсту України.

Раніше оскаржити такі рішення міг тільки суд, але при з’ясуванні відносин між власниками та держреєстраторами, як правило, спір вирішувався не в бік справедливості. Це пояснюється тим, що виключно держреєстратор має право приймати рішення про право власності з питань нерухомості. І тому суди не задовольняли вимоги, висунуті реальними власниками. Але в цей же час суди могли зобов’язати державного реєстратора повторно розглянути заяву, і все відбувалося по колу, так як реєстратори відмовляли у розгляді заяви і знову всі йшли в суд. Власне, це і призводило до корупційних схем та неправомірної діяльності державних службовців.

Дії Вищого адміністративного суду України з цього питання

Над цим питанням почали працювати у ВАСУ і видали постанову². Даний нормативний документ заборонив судам давати зобов’язання щодо реєстрації прав у разі правильного оформлення документів і проведення перевірки на їх достовірність.

Раніше ДРСУ задовольняла адмінпозови у зв’язку зі ст. 162³, тепер же стаття 24¹ дає підстави для відмови в реєстрації права. Тому була вічна проблема, у зв’язку з якою у судах розбиралися дуже довго і часто нечесно, що, власне, стало причиною значного зниження рівня довіри громадян до їх діяльності.

Також варто зауважити, що в новій редакції закону держреєстраторами тепер є нотаріуси та відповідні працівники місцевого самоврядування, а також юридичні особи, які отримали відповідну акредитацію.

Як відбувається оскарження?

У сьомому розділі¹ та постанові⁴ описані етапи всієї процедури в зв’язку з новими поправками.

Отже, скорочений варіант алгоритму дій при оскарженні рішення, а також у разі дій та бездіяльності держвиконавців видається:

• спочатку необхідно подати написану скаргу (заяву) в територіальні органи, а саме в районні або міські, або ж сам Мін’юст України, рівень обігу залежить від предмета заяви;
• орган розгляне ваше звернення протягом 45 днів;
• після чого комісія, яка розглядала вашу справу, відмовляє вам або задовольняє заяву;
• на наступний день після того, як комісія прийме рішення, воно набирає чинності і вимагає внесення певних відомостей до реєстру.

Куди подаються, які скарги?

Перелік скарг, які підходять під компетенції мін’юсту:

• опротестування рішення-заяви держреєстратора про держреєстрацію прав;
• у разі неналежного виконання своїх повноважень територіальними органами Мін’юсту України.

Перелік скарг, які підходять під компетенцію міських і районних органів:

• оскарження рішень держреєстратора, винятком є рішення про державну реєстрацію прав, а також порушення функціональних обов’язків реєстратора;
• порушення функціональних обов’язків суб’єктів державної реєстрації прав.

Який орган, що розглядає

Тому тільки Мін’юст може обробляти скарги про державну реєстрацію прав та рішення, прийняті держреєстратором.

Територіальні органи мають право обробляти скарги на інші рішення, які можуть лише видавати держреєстратори, і, відповідно, будь-які порушення своїх повноважень або їх невиконання державними реєстраторами.

У разі, якщо скарга-заява виявиться не в уповноваженому органі для її розгляду, то протягом п’яти днів цей орган переправить документ в компетентний орган і повідомить особі, яка подала цю скаргу помилково не туди.

Якщо протягом 30 днів після прийнятого для оскарження рішення державного реєстратора заявник подає скаргу до органу Мін’юсту, то воно вже не буде підлягати задоволенню, так як терміни, призначені і написані в законі, будуть втрачені.

Тільки в проміжку 15 календарних днів у Мін’юсті можуть бути оскаржені рішення його територіальних органів. В даному випадку скаргу можна подати як самостійно, так і відправити за допомогою пошти.

Основні вимоги до скарг

У скаргах обов’язково повинна бути присутня наступна інформація і документи:

• ПІБ позивача, місце прописки (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юросіб), якщо скаргу подає представник, то ПІБ представника та ПІБ заявника;
• дані про рішення, яке оскаржується;
• короткий опис рішення, яке оскаржується, з зазначенням порушених норм законодавчих актів;
• вимога позивача;
• офіційні папери, що доводять факт неправомірної поведінки з правом громадянина;
• дані, які оголошують про бажання заявника брати участь у розгляді даної скарги.

Скаргу необхідно підписати безпосередньо особою, що її склала, або її представником з обов’язковим вписуванням дати, коли папір був складений. Якщо скаргу подає представник, необхідно прикладати довіреність представника.

Так як обов’язково надавати документи, що підтверджують факт порушення прав заявника, необхідно дуже серйозно ставитися до збору всіх необхідних документів по цій справі, адже при їх відсутності вам відмовлять.

Трохи про комісії, яка приймає і працює безпосередньо з скаргами-заявами

Комісію, яка діє на постійних права, її склад та положення стверджує Мін’юст та його територіальні органи. Вона займається тим, що постійно розглядає скарги-заяви. Безпосередньо розміщення комісії в місті Києві — у провулку Музейному, 2Д, індекс 01001.

Коли комісія вивчає та проводить аналіз скарг, вона запрошує безпосередньо заявника та всіх зацікавлених осіб, єдине, що держреєстратор може подати письмове пояснення без своєї присутності.

Варто зауважити, що аналіз скарг щодо термінів обробки займає стільки ж часу, як і аналіз звернень громадян. Отже, терміни становлять:

• якщо додаткове вивчення не потрібно — п’ятнадцять днів;
• при необхідності більш глибокого аналізу — тридцять днів;
• органи можуть продовжити терміни до сорока п’яти днів, але в цьому випадку обов’язково буде попереджений заявник.

Після розгляду, вивчення та аналізу скарги комісія пише наказ, в якому визначає, чи буде скарга задоволена або відмовлено в цьому.

Якщо заявник отримує задоволення, суб’єкт, який оскаржується, може приймати наступні рішення:
а) не приводити у виконання рішення про держреєстрацію;
б) анулювати рішення і повторно провести держреєстрацію прав;
в) змінити дані в Держреєстрі прав, а також виправити помилки;
г) протягом певного часу не давати доступу держреєстратору до Держреєстру прав;
д) анулювати акредитацію суб’єкта держреєстрації;
е) притягнути до дисциплінарної відповідальності посадову особу органу.

Тільки Мін’юст може приймати рішення з переліку під літерами: а, г, д.

Протягом трьох робочих днів той, хто подав скаргу, отримує рішення. В той же або на наступний день необхідно обов’язково внести до Держреєстру рішення про скасування держреєстрації.

В разі чого можна отримати відмову в розгляді скарги?

Отже, вашу скаргу-заяву не розглянуть:

• у випадках неправильного оформлення документа;
• якщо її подасть особа, яка не має на подання цієї скарги права або повноважень;
• при порушенні термінів, протягом яких особа має право її подати;
• якщо орган, в який вона подається, не має компетенції, що стосується цього питання;
• якщо вона вже розглядалася раніше і вже існує рішення по ній;
• якщо держреєстрація права вже відбулася на іншу особу, не зазначену в рішенні, до моменту прийняття рішення в органах;
• якщо сторони вже прийняли угоду або вже створено судове рішення про відмову позивачу по предмету спору;
• при наявності судочинства між тими ж сторонами і з того ж питання.

Куди звертатися в разі оскарження рішення до Мін’юсту або його територіального органу? Кожен має право оскаржити в суді рішення, прийняте в органах Мін’юсту. У суді вартість вивчення справи тільки в першій інстанції, а саме судовий збір, орієнтовно становить 500 гривень, в органах юстиції ж все відбувається безкоштовно.

Підіб’ємо підсумки

Можливість звернутися в юстицію спростить і зробить менш витратним процес оскарження рішень, але тільки з часом ми зможемо оцінити, наскільки гарні нововведення.

Тим не менш, недоліки вже знайдені. Наприклад, якщо людину позбавили майна незаконним шляхом і встигли зареєструвати власність у держреєстратора на когось іншого, оскарження може не скластися. Як правило, в таких випадках шахраї кілька разів намагаються переоформити та зробити навіть кілька перепродажів, зупинити це можна єдиним чином, а саме, якщо вдасться накласти арешт на нерухомість.

Виникає тут же нюанс, адже в новій редакції ¹ комісії не мають повноважень, щоб здійснювати арешт або ж забороняти відчуження майна.

Тим не менш, в порядку судочинства можна здійснити дану процедуру, Хоча, якщо в суді буде розглядатися це справа, яку ви подасте на комісію як скаргу, комісія буде мати право відмовити в задоволенні вашої скарги-заяви.

Але цього можна уникнути, якщо одночасно подати скаргу в Мін’юст на отримане рішення держреєстратора і заяву з позовом про визнання права власності і прохання вжиття заходів за допомогою накладення арешту на майно, яке є спірним. При таких справах предмети скарги і справи виявлються різними, що дозволить здійснити діяльність обох органів.

Новий порядок однозначно спрощує процедуру і дає нові можливості, щоб захистити права власників майна, яке є спірним, і це неможливо не помітити після вивчення нової редакції даного Закону¹.

Використані в статті нормативні документи:

1. Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 січня 2016.
2. Постанова «Огляд практики розгляду справ, що виникають зі спорів у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 18 вересня 2015 № 20.
3. Кодекс адміністративного судочинства України.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації» від 25 грудня 2015 № 1128