Житловий фонд — це житлові будинки та житлові приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання людей.
Житловий фонд України складається з:
- державного. Це житлові будинки, право власності на які належать державі;
- громадського. Це житлові будинки, право власності на які належить кооперативам, об’єднанням чи профспілкам;
- будинків, що належать до будівельним кооперативам;
- приватного. Це житлові будинки, приватні будови.
Будинку, власниками яких є компанії та організації, що належать до житлового фонду. На них поширюються ті ж правила і закони. Нежитлові приміщення, які розташовані у житловому будинку та не призначені для проживання, не включаються до фонду, приміром, магазини, офіси. Житловий будинок необхідно використовувати строго за призначенням, тобто для житла. Це його цільове призначення. Згідно ст. 6 Житлового Кодексу, використовувати приміщення, що відносяться до житлофонду, в промислових цілях забороняється.
Житловий фонд має структурні підрозділи на місцях. Це виконавчі органи держави. Такі управління стежать за цілісністю та правильністю використання приміщень.
В управлінні житлофондом не останнє місце займають профспілкові організації. Вони стежать за правильністю надання житла на підприємствах і в організаціях.
Житловим фондом України керує держава, зокрема Кабінет Міністрів через виконавчі органи. Всі вони регулюються одним Законом. Характер їх експлуатації також однаковий. Параметри управління прописані у 18 ст. Житлового кодексу.